Сьогодні українська освіта переживає новий етап становлення та розвитку. Реформи, інтенсивна цифровізація, європейська інтеграція — усе це вимагає від майбутнього педагога не лише ґрунтовних знань, а й гнучкого мислення, уміння шукати інновації та створювати власні педагогічні рішення.
Паралельно ми всі є свідками того, що згідно українського законодавства вчителем сьогодні може бути людина з будь-якою вищою освітою, без педагогічної підготовки. Через це існує ризик потрапляння в освіту “випадкових” людей, яким ми по суті довіряємо навчання підростаючого покоління – нашого з вами майбутнього.
Тому й виникають питання щодо якості професійної підготовки вчителя і в тому числі того чи потрібна наука майбутньому вчителю? Чи є заняття науковою діяльністю невід’ємною складовою підготовки майбутнього фахівця в галузі освіти? Знайдемо відповідь на це питання разом.
Педагог із новим мисленням — дослідник і творець
Вимоги суспільства до професії вчитель зростають, а освіта знову і знову постає перед новими викликами. Сучасний учитель сьогодні не просто передає знання, він виступає натхненником, наставником і дослідником. Педагог не лише навчає, а й виховує, створює освітнє середовище, у якому народжуються ідеї, розвивається критичне мислення, формується особистість.
Глибше зрозуміти реалії педагогіки здобувачу освіти й допомагає наука. Наукова діяльність допомагає бачити причини і наслідки певних процесів, аналізувати явища, шукати власні відповіді на запитання: «Як навчати ефективніше?» та «Як виховувати серцем?».
Що дає науково-дослідницька діяльність студенту
Наукові дослідження — це більше, ніж просто вимога виконання навчального плану студентом. Це шлях до розвитку творчості, аналітичного мислення та вміння застосовувати теорію на практиці, розв’язуючи педагогічні задачі.
Завдяки науковій роботі здобувачі освіти:
- формують уміння критично мислити та робити власні висновки;
- здобувають досвід самостійної роботи з науковими джерелами;
- розвивають наукову інтуїцію та творчу уяву;
- навчаються створювати педагогічні інновації, що відповідають викликам сучасної школи.
Наукова діяльність — це своєрідний міст між навчанням і практикою, що допомагає майбутньому вчителю впевнено перейти від засвоєння знань до їхнього успішного використання вже в викладацькій діяльності. Тому ми й приходимо до того, що наука є важливою в контексті професійної підготовки майбутніх педагогів в закладах вищої освіти.
Як реалізується наукова діяльність у вишах
Університети пропонують студентам різноманітні форми дослідницької активності:
- виконання практичних завдань і розв’язання педагогічних кейсів;
- написання курсових, бакалаврських, магістерських робіт;
- участь у студентських конференціях, наукових гуртках, олімпіадах, майстер-класах;
- проведення експериментів під час навчальної та виробничої практики;
- створення власних методичних розробок і проєктів.
Такі можливості допомагають здобувачам освіти розвинути дослідницьку культуру — важливу складову професійної компетентності педагога XXI століття. Тому студентам важливо сприймати наукову діяльність як складову освітнього процесу і обов’язкову частину своєї професійної підготовки.
Компетентності, які формує наука
Науково-дослідницька діяльність — це тренажер професійних навичок студента. Вона формує дослідницьку та інформаційну компетентність, тренує уміння презентувати свої напрацювання й аргументовано захищати позицію. Завдяки інноваційній компетентності здобувач може створювати нові педагогічні ідеї і втілювати їх в життя.
Здобуті навички допомагають майбутньому вчителю не лише виконувати навчальні програми в освітньому процесі, а творити власний освітній досвід, що відповідає потребам сучасних дітей і суспільства. В майбутньому здобуття таких компетентностей допоможе педагогу краще організувати освітній процес, знаходити нові рішення та відстоювати їх в тому числі з позиції наукового навчання.
Наука як шлях до професійного зростання
Бути педагогом-дослідником — означає постійно рухатися вперед, шукати, експериментувати, відкривати нове.
Саме тому науково-дослідницька діяльність — не формальність, а основа становлення справжнього вчителя, який здатен не лише навчати, а й надихати.
Зрештою, кожне дослідження — це крок до власного професійного й духовного розвитку, а отже, і до зміцнення всієї української освіти. Розвиток наукового потенціалу нашої країни – це інвестиція в наше успішне майбутнє.
Тому PedagogikaIN наголошує на тому, що майбутньому вчителю потрібна наука, адже вона допомагає зрозуміти нові тенденції, рухатися вперед, мотивувати себе до роботи, вдосконалювати власну педагогічну майстерність і надихати учнів на пізнання, творчість та саморозвиток.
Катерина Таран
