Навчання дитини з афазією є складним завданням, яке потребує узгоджених дій педагогів, батьків і фахівців супроводу. Основна складність полягає в тому, що мовленнєві труднощі часто помилково сприймаються як інтелектуальні обмеження або відсутність мотивації. Насправді ж афазія не впливає на рівень мислення — вона створює бар’єр у сприйнятті та відтворенні мовлення.
Правильне розуміння цього порушення дозволяє організувати освітній процес так, щоб учень мав змогу повноцінно навчатися та засвоювати навчальну програму.
Що важливо знати вчителю про афазію
Афазія не є психічною хворобою, не є наслідком поганого виховання. Це набутий мовленнєвий розлад, який виникає внаслідок ураження певних ділянок головного мозку. При цьому збережені слух, зір і загальний інтелект, але порушується механізм опрацювання мовної інформації.
У навчальному процесі найчастіше зустрічаються два типи афазії.
- При експресивній формі дитина добре розуміє звернене мовлення, однак має значні труднощі з формулюванням відповідей. Внаслідок цього мова учня з афазією стає короткою, спрощеною, з помилками в словотворенні та граматиці.
- За імпресивної форми учень чує слова, але не завжди розуміє їхній зміст, через що його власне мовлення може бути надмірним, хаотичним або нелогічним.
Як афазія проявляється під час уроків
У класі такі учні часто стикаються з труднощами, які з боку можуть виглядати як неуважність або відсутність мотивації до навчання. Тому дуже важливо, щоб вчитель знав правильний діагноз і відповідно адаптував освітній процес.
Школярі з афазією можуть повільно виконувати письмові завдання, пропускати літери або слова, мати проблеми з розумінням прочитаного тексту. Граматичні помилки трапляються навіть у матеріалі, який перед цим гарно опрацьовували. Все це вимагає терпіння з боку вчителя, та зокрема батьків, які також беруть активну участь в освіті дитини.
Поширеним є й психологічний компонент: в учня є страх відповідати вголос перед класом або ж вчителю. Тому він намагається уникати публічних виступів, в нього занижена самооцінка та практично відсутня впевненість в собі. Усе це потребує делікатного педагогічного підходу з боку вчителя, а також потрібна робота з класом, щоб не допускати насмішок та глузувань.
Організація навчального простору
Ефективна підтримка учня з афазією починається з правильно організованого простору та комунікації. Доцільно розміщувати дитину ближче до вчителя, щоб вона могла чітко бачити міміку та артикуляцію. Також учню буде набагато легше сприймати завдання вчителя.
Навчальний матеріал варто максимально візуалізувати. Схеми, таблиці, ключові слова на дошці, піктограми, презентації, навчальні відео значно полегшують розуміння.
Інструкції по виконанню завдань мають бути простими, чіткими та поданими поетапно. В учня варто перепитати чи все зрозуміло, уточнити, що потрібно виконати, за необхідності надати пояснення повторно.
Методичні підходи до навчання
Учням з афазією необхідно більше часу для обробки інформації. Не може бути й мови про поспіх і тиск, навіть якщо всі учні виконали завдання й потрібно вести урок далі. Таке ставлення лише посилює мовленнєві труднощі. Для відповіді учню також потрібно надавати більше часу, паузи є нормою та квапити його ні в якому разі не можна. Це складно, але для вчителя пріоритетом має бути не повна «вичитка» матеріалу, а рівень засвоєння знань, особливо в діток з афазією.
У письмовій роботі доцільно використовувати альтернативні форми: роздруковані матеріали, готові конспекти, робочі зошити з готовими завданнями. Під час перевірки знань краще надавати перевагу тестовим завданням онлайн, інтерактивним вправами, від письмових тестів для учнів з афазією краще відмовитися.
Особливості оцінювання навчальних досягнень
Оцінювання дітей з афазією має бути адаптивним і справедливим. Основний принцип — перевірка предметних знань, а не якості мовленнєвого оформлення відповіді. Типові мовні помилки, пов’язані з афазією, не повинні знижувати оцінки з навчальних дисциплін.
Усні відповіді можна організовувати в комфортних умовах — індивідуально або без присутності всього класу. Оцінювання можна зробити на додаткових заняттях, в тому числі онлайн, на перерві за згодою учня. Важливо помічати навіть незначний прогрес і підкріплювати його позитивною оцінкою, адже підтримка напряму впливає на мотивацію та психоемоційний стан дитини.
Робимо висновок
Учень з афазією здатний успішно навчатися та опановувати шкільну програму за умови правильної педагогічної підтримки. Саме тому професійна підготовка вчителя до роботи з дітьми з мовленнєвими порушеннями є надважливими. Актуальними є проходження спеціальних курсів підвищення кваліфікації або ж отримання відповідної вищої педагогічної освіти.
Важливою складовою навчального процесу є терпіння, чітка структура уроку, постійний візуальний контакт. Вчитель має забезпечити комфортну безпечну атмосферу, у якій помилка не засуджується, а сприймається як частина навчання.
Педагог має створити умови для реального освітнього успіху та соціальної адаптації дитини, в чому йому мають допомогти команда супроводу, а саме логопед, дефектолог, психолог, соціальний педагог. Звісно успіх освітнього процесу залежить і від батьків, від активної участі яких залежать навчальні успіхи дитини, їх спокій, рівновага, впевненість та самооцінка.
Освітній портал PedagogikaIN наголошує: інклюзивна освіта — це не про зниження вимог, а про зміну педагогічних інструментів, адже учень з афазією має повне право на якісну освіту, розвиток потенціалу та повноцінну участь у шкільному житті
Катерина Таран
