Інклюзія — це не просто педагогічний підхід, а ключовий принцип сучасної освіти. Згідно з позицією міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО, інклюзія означає створення умов, у яких кожна дитина, незалежно від фізичних, інтелектуальних чи соціальних особливостей, може реалізувати свій потенціал, в тому числі в освіті та науці.
В Україні інклюзивна освіта перетворилася з ініціативи громадських діячів на стратегію в державній політиці, що спрямована на забезпечення рівного та безбар’єрного доступу кожної дитини до якісного навчання.
За останні десять років створено систему нормативів, фахових служб і педагогічної підтримки, що охоплює як загальноосвітні навчальні заклади, так і заклади дошкільної освіти.
Інклюзія в дитячому садку
Дошкільна інклюзія має свою специфіку, адже саме у дитсадочку формуються основні навички та компетентності, в тому числі комунікативна та мовленева. Організація інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти регулюється Постановою КМУ № 530 від 10 квітня 2019 року.
Підставою для відкриття інклюзивної групи в дитсадочку є висновок інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), який визначає потреби дитини. У таких групах працюють вихователь і асистент вихователя. Функції асистента дитини з ООП, порядок його доступу до освітнього процесу та вимоги до нього встановлені Положенням про асистента дитини з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіти, затвердженого наказом МОН від 20.03.2025 № 474.
Мета роботи педагогів — не лише навчити, а створити середовище, де дитина з ООП (особливими освітніми потребами) вчиться спілкуватися, долати труднощі та відчувати себе частиною дитячого колективу.
Інклюзія у школі
Шкільна інклюзія в Україні ґрунтується на принципах рівних можливостей. Освітнє середовище має адаптуватися під потреби дітей з ООП, а не навпаки. Правову основу інклюзії в ліцеях та гімназіях становлять Закони України “Про освіту” (2017), “Про повну загальну середню освіту” (2020), а також Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затверджений Постановою КМУ віж 15.09.2021 № 957.
У школах створюють інклюзивні класи, де навчаються діти з різними освітніми потребами. Для кожного учня з ООП розробляється індивідуальна програма розвитку (ІПР). В документі вказуються особисті цілі, методи навчання та форми підтримки. До команди супроводу окрім вчителя, входять асистент, психолог, логопед, представники ІРЦ та батьки.
Основна мета інклюзивної освіти в школі — не лише здобуття знань. Команда супроводу робить все можливе для того, щоб колектив учнів прийняв дитину з ООП, щоб школярі могли комунікувати та взаємодіяти одне з одним.
Інклюзивно-ресурсні центри
Інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ) є ключовою ланкою системи інклюзивної освіти. Їхня діяльність регламентується Положенням про ІРЦ, затвердженим Постановою КМУ № 545 від 12 липня 2017 року.
Фахівці ІРЦ здійснюють комплексну оцінку розвитку дитини, визначають її особливі освітні потреби, рекомендують необхідні форми навчання та методи підтримки. Центри надають консультації вчителям і батькам, а також допомагають організувати психолого-педагогічний супровід дитини у школі чи дитсадку.
ІРЦ виконують роль посередника між родиною, освітнім закладом і державою, координуючи зусилля для створення комфортного освітнього простору для дитини, яка має певні порушення здоров’я або пережила психологічну травму.
Асистент учителя – партнер у навчанні
Посада асистента вчителя в інклюзивному класі запроваджена відповідно до Наказу МОН № 609 від 8 червня 2018 року.
Асистент — це член педагогічної команди, який допомагає адаптувати навчальні матеріали, організувати взаємодію учнів у класі, підтримує дитину з ООП під час навчання.
Його робота полягає не лише у допомозі, а в тому, щоб забезпечити рівні умови для участі дитини в освітньому процесі. Асистент також бере участь у реалізації ІПР, фіксує результати розвитку та допомагає педагогам будувати стратегію навчання.
Чи є система інклюзивної освіти налагодженою?
На сьогоднішній день система інклюзивної освіти в Україні активно розвивається та перебуває у стані становлення. Для реалізації концепції Розпорядженням уряду від 07.06.2024 р. № 527-р було схвалено Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та затверджено операційний план заходів з її реалізації на 2024-2026 роки.
Впровадження інклюзії в освіту України вже сьогодні має результати. Так, кількість дітей з ООП, які навчаються в навчальних закладах поряд з нормотиповими дітьми зросла в 9-11 разів. Важливим є надання батькам з дітьми з ООП потужної психолого-педагогічну допомогу, яку надає більше 600 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) по всій території України.
Звісно є й виклики, які стоять перед системою інклюзивної освіти в Україні, зокрема це недостатній рівень кваліфікації та перепідготовки педагогічних працівників, низька мотивація до впровадження інклюзії, а також недостатнє безбар’єрнє освітнє середовище.
В наступних своїх статтях редакція PedagogikaIN окремо зупиниться на проблематиці інклюзії в Україні та способах її вирішення, тому будь ласка, стежте за нашими публікаціями.
Катерина Таран
