Мовлення — це не просто здатність говорити та спілкуватися з оточуючими. Воно тісно пов’язане з інтелектуальним, емоційним і соціальним розвитком дитини. Саме через мову дитина навчається спілкуватися, виражати думки, пізнавати світ.
Тож якщо виникають труднощі з вимовою або розумінням мовлення — це може впливати на успішність у навчанні, самооцінку та подальше життя.
Водночас варто пам’ятати: кожна дитина розвивається у власному темпі. Однак є певні орієнтири, які допомагають батькам вчасно помітити можливі проблеми та звернутися до фахівців, в тому числі звернутися до догопеда.
Коли мовлення розвивається не за планом
Зазвичай до 5–6 років дитина вже чітко вимовляє всі звуки, будує речення і може розповідати і описувати події чи відповідати на запитання. Якщо ж мовлення залишається нерозбірливим або дитина часто “ковтає” звуки — це привід звернутися до логопеда.
Порушення мовлення у дитини можуть бути спричинені різними чинниками:
- відхилення під час виношування та пологів
- генетивна схильність;
- неврологічними порушеннями;
- анатомічними особливостями артикуляційного апарату;
- неправильним прикусом;
- черепно-мозкові травми;
- проблемами з диханням, зором або слухом;
- наслідуванням неправильного мовлення з близького оточення.
Ознаки, які мають насторожити
Кожна дитина проходить свої етапи розвитку, які є приблизно однакові з відхиленням в 1-2 роки, що стосується наприклад вимови звуків. Якщо батьки помічають нижченаведені ознаки, їм краще попередньо отримати консультацію у логопеда:
- малюк до року не реагує на звертання, не лепече, не повторює звуки;
- у 2 роки не говорить простих слів (“мама”, “дай”, “баба”);
- у 3 роки не будує коротких речень, частіше спілкується жестами;
- у 4-5 років замінює звуки, наприклад, плутає “д” і “т”. Також порушенням мовлення в цьому році є пом’якшення всіх звуків – «кастлюля» замість кастрюля, море замість молє.
- у 6-7 років не вимовляє звук [р] та/або шиплячі (“ш”, “ж”, “ч”, “ц”);
- часто не розуміє звернень чи не може відповісти на запитання.
Також варто перевірити слух, якщо дитина не реагує на голос, телефонні дзвінки чи постійно збільшує гучність телевізора.
Додаткові причини звернення до логопеда
Нерідко батькам доводиться звернутися до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) на консультацію до логопеда, і вже після того як дитина пішла до школи. Це випадки, коли під час освітнього процесу спостерігаються проблеми з письмом та читанням. Щоб уникнути подальших проблем з навчанням, краще за все звернутися до фахівця.
Також обов’язково треба звернутися до логопеда, якщо дитина після падіння почала пропускати звуки або цілі склади. Мається на увазі не тільки можливий струс мозку, а й забиття, тому що наслідки цього можуть бути різні. Також якщо після травми виникли проблеми з мовленням, батькам з дитиною варто звернутися й до невропатолога.
Освітній портал PedagogikaIN наголошує на обов’язковості своєчасного звернення до фахівців в разі виявлення порушень здоров’я у дитини, тому дуже просимо батьків звернути увагу на інформацію викладену у статті.
Катерина Таран
